Зазвичай за цією назвою «ховається» лейкемія — онкогематологічне захворювання, яке вимагає точної діагностики та індивідуального підходу в лікуванні.
Як розпізнати симптоми хвороби?
Які методи лікування найбільш ефективні?
Про це у 
щотижневій рубриці Запитай у лікаря розповість лікар загальної практики – сімейний лікар амбулаторії № 4 КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги 2” СМР Дубина Оксана Іванівна.
Терміном «рак крові» (або гемобластози) називають групу онкологічних захворювань, які уражають клітини крові, лімфатичну тканину та кістковий мозок.
Основні симптоми раку крові виникають при мутаціях стовбурових клітин, що розташовані в кістковому мозку або лімфатичній системі, внаслідок чого клітини безконтрольно діляться та мають аномальну будову, розповсюджуються по всьому тілу, порушуючи роботу органів та тканин.
Що викликає лейкемію та які фактори ризику?
На сьогоднішній день немає конкретно встановленої причини для розвитку лейкемії. Але існують певні фактори ризику, які суттєво підвищують ймовірність її виникнення.
Серед можливих впливів, що провокують мутації кровотворних клітин, визначають:
- різні види іонізуючих випромінювань;
- наявність спадкових патологій;
- вплив канцерогенів хімічного походження, що включають деякі види ліків;
- вплив вірусів (Епштейна-Барр або Т-лімфотропні генерації вірусів).
Які існують типи лейкемії і чим вони відрізняються?
Лейкемії поділяють на два типи:
Гострі, при яких ураження торкається бластів та незрілих кровотворних клітин.
Хронічні, коли залучаються зрілі клітини на різних стадіях дозрівання.
Для хронічних типова поява бластної кризи, коли клінічні прояви схожі з гострим лейкемічним процесом.
В групі гострих лейкемій, залежно від типу уражених клітин, виділяють:
- Мієлобластні форми, з яких в нормі повинні утворюватися лейкоцити, еритроцити, тромбоцити.
- Лімфобластні форми, коли уражаються лімфоцити — попередники Т- або В-форм.
В групі хронічних лейкемій існує розподіл на основні, які мають підгрупи:
- Лімфоцитарна лейкемія, при якій уражаються В- або Т-лімфоцити та виникають їх мутантні форми.
- Мієлоїдна лейкемія, при якій задіяний гранулоцитарний ряд лейкоцитів.
Окрема група гемобластозів — це парапротеїнемічні. При них виробляються дефектні імуноглобуліни та уражаються деякі з лімфоцитів, що виділяють аномальні білки — моноклональні парапротеїни.
До цього типу раку крові відносять:
- Множинну мієлому з ураженням генерації лімфоцитів, анемією, ураженням кісткової тканини та (часто) виділенням із сечею парапротеїну, ураженням нирок.
- Макроглобулінемію Вальденстрема — рак, що призводить до різкої зміни вʼязкості крові через аномальну кількість патологічного білка та ураження органів, включаючи життєво важливі.
- Хвороба важких ланцюгів із накопиченням в крові крупних молекул білка з різними ланцюгами (зазвичай — альфа- або гамма), рідше — дельта- або мю-формами. Можливе ураження різних відділів травної системи, виражене облисіння з кахексією, лихоманкою, ураженням лімфовузлів.
Також наявна велика група мієлодиспластичних синдромів.
Які основні симптоми лейкемії, на які слід звернути увагу?
Найчастіше з симптомів спостерігаються:
- слабкість, що може обмежувати повсякденну активність;
- лихоманка без ознак інфекції;
- профузна нічна пітливість;
- втрата ваги тіла, що не має пояснення;
- збільшення лімфовузлів/печінки/селезінки;
- біль в кістках;
- часті інфекції (можуть бути ознакою ураження імунної системи);
- кровотечі та синцеві висипи на шкірі, слизових оболонках.
Як діагностується лейкемія, які обстеження є найбільш інформативними?
- Розгорнутий аналіз крові з лейкограмою. В цьому тесті рахуються клітини крові. Якщо підозрюється лейкемія, то може бути помітне підвищення або зниження білих кровʼяних клітин ( лейкоцитів), зниження або підвищення рівня гемоглобіну або тромбоцитів, поява молодих форм — бластів.
- Біохімічний аналіз крові, який може відобразити порушення функції органів (наприклад, виявити ниркову недостатність).
- Дослідження кісткового мозку (пункція або трепанобіопсія) з імуноцитологічними, цитогенетичними, молекулярно-цитогенетичними тестами.
- Компʼютерна томографія (лише у разі потреби, покази визначає гематолог).
- Магнітно-резонансна томографія (в деяких випадках) та інші додаткові методи дослідження.
Які методи лікування лейкемії зараз використовуються і які з них найефективніші?
- Хімієтерапія
- Імунотерапія
- Таргетна терапія
- Променева терапія
- Аутологічна трансплантація стовбурових гемопоетичних клітин
- Алогенна трансплантація стовбурових гемопоетичних клітин
- САR T-клітинна терапія
Зараз у всьому світі все частіше використовується імунотерапія, таргетна терапія як найбільш ефективний метод і все менше — хімієтерапія. САR T-клітинна терапія — інноваційний метод лікування, що застосовується при деяких формах хвороби з рефрактерним та рецидивним перебігом.
Чи можна повністю вилікувати лейкемію і які шанси на ремісію?
Так. Наприклад, хронічна мієлоїдна лейкемія раніше вважалась невиліковним варіантом хвороби, але завдяки терапії сучасними препаратами (інгібітори тирозинкінази) пацієнти одужують.
Метою лікування лейкемії є повне виліковування. Але, коли виліковування неможливе, з’являється все більше сучасних методів лікування, які можуть перевести деякі види лейкемії в стадію ремісії. Ремісія означає відсутність клінічних та лабораторних, інших ознак захворювання.
Тож навіть при такому серйозному діагнозі є шанси перемогти або зупинити хворобу.
Головне — не втрачати надію.
Бережіть себе і будьте здорові!